Національний банк вважає, що ухвалений Верховною Радою законопроект про віртуальні активи в першому читанні потребує суттєвого доопрацювання і попереджає про чіткі “червоні лінії”, за які не можна виходити.
За словами глави регулятора, ухвалений у першому читанні законопроект можна вважати першим кроком до легалізації віртуальних активів.
Пишний вважає, що такі зміни є актуальними, адже тільки за перше півріччя 2025 року оборот компаній у сфері віртуальних активів, що діють на території України, становив близько 7 млрд дол. США.
"Наразі прийнятий документ не досконалий, однак ми налаштовані доопрацювати його до другого читання разом із профільним Комітетом Верховної Ради України, міжнародними партнерами, учасниками ринку", – наголосив глава НБУ.
Він додав, що регулятор має чітке розуміння своїх функцій та червоних ліній, за які вихід неможливий.
"Передусім це стосується статусу віртуальних активів – вони не можуть бути платіжним засобом. Також ми наполягаємо на чіткому визначенні регуляторів ринку віртуальних активів і розподілі їх повноважень на рівні закону, а не делегування повноважень Кабінетом Міністрів", – уточнив Пишний.
Крім того, на думку регулятора, необхідне чітке визначення умов обміну віртуальних активів на валютні цінності та повноваження НБУ, пов'язані з цим питанням.
"Важливо, щоб віртуальні активи не стали інструментом для обходу обмежень НБУ, а їхня легалізація не повинна підживлювати тіньовий сектор. Скоуп завдань великий – але ми вже працюємо над ними", – підсумував Пишний.
Зауважимо, що у прийнятому Верховною Радою документі досі не визначено, хто буде регулятором ринку криптоактивів: Національний банк чи Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
У законопроекті пропонується спрощена класифікація віртуальних активів – їх ділять на три основні категорії. Такий підхід дозволить знизити адміністративне навантаження як державі, так користувачів.
Передбачено й спрощену процедуру ліцензування — наприклад, для компаній, які вже мають відповідні ліцензії у країнах з надійним фінансовим регулюванням, зокрема у Німеччині.
Додамо, що через відсутність регулювання ринку криптовалют Україна зазнала значних економічних втрат, а саме: 48,8 мільярда доларів доходів населення та компаній, а також 4 мільярди доларів податкових надходжень.